Реєстр проваджень

про злочини, пов’язані із перешкоджанням проведенню

мирних акцій протесту, які відбувалися у Києві та інших містах

України в період листопада 2013 року – лютого 2014 року.

Генеральна прокуратура України

Слідство Генеральної прокуратури України

1. Версія слідства, відображена у повідомленнях про підозру, полягає в тому, що у січні – лютому 2010 року Янукович В.Ф. вступив у злочинну змову із рядом осіб зі свого оточення та з корисливих спонукань домовився об’єднати зусилля для досягнення злочинних намірів – розкрадання державного майна та іншого незаконного збагачення, створивши ієрархічне об’єднання – злочинну організацію. Повідомлено про підозру 11 колишніх високопосадовців.
2. Після захоплення усієї повноти влади в країні (узурпації влади), системно та безперешкодно вчинялися привласнення, заволодіння державним та іншим майнам в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, одержання хабарів, вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих на незаконне збагачення, а також на прикриття своєї злочинної діяльності.
3. Повідомлено про підозру у вчиненні злочинів економічного характеру екс-Президенту, колишнім Прем’єр-міністру Азарову М.Я., керівнику РНБОУ, колишньому Генпрокурору України та деяким членам Кабінету Міністрів України. Для забезпечення відшкодування завданих збитків накладено арешт та блоковано кошти на рахунках підприємств.
4. Учасники злочинної організації в період листопада 2013 року – лютого 2014 року з метою перешкоджання проведенню мітингів, зборів та вуличної ходи організували вчинення та вчиняли злочини.

Діяльність цієї організації по придушенню протестних акцій відбувалась у наступних формах:

I. Силова протидія протестним акціям на вулицях Києва (силові розгони, побиття, вбивства тощо) поєднана з відсутністю реагування прокуратури та інших правоохоронних органів на злочинні дії правоохоронців щодо протестувальників з 30.11.2013 по 20.02.2014.

II. Залучення до протидії протестним акціям цивільних осіб, так званих «тітушок», організація вчинення ними злочинів.

III. Протиправне переслідування правоохоронними і судовими органами учасників акцій протесту.

IV. Законодавче забезпечення – прийняття постанов урядом про застосування заборонених спецзасобів та зняття обмежень для водометів і прийняття «диктаторських» законів.